Члени речення — це слова або словосполучення, які виконують певну синтаксичну функцію в реченні та пов’язані між собою граматично і за змістом.
Кожне повноцінне речення складається з членів речення. Вони відповідають на певні питання, належать до різних частин мови і разом утворюють завершену думку.
Проста аналогія: уявіть речення як будинок. Головні члени — це фундамент і стіни. Другорядні — вікна, двері, дах, без яких будинок існує, але є неповним.
Базовий приклад:
Сонце (підмет) світить (присудок) яскраво (обставина) над містом (обставина).
Визначення членів речення — основа синтаксичного аналізу, без якого неможливо правильно розставляти розділові знаки та розуміти структуру тексту.
Які є члени речення: повна класифікація
Усі члени речення поділяються на дві великі групи:
- Головні члени речення — підмет і присудок. Вони утворюють граматичну основу речення.
- Другорядні члени речення — додаток, означення, обставина. Вони уточнюють, доповнюють і розширюють зміст.
| Тип | Назва | Питання (приклад) |
| Головні | Підмет | хто? що? |
| Головні | Присудок | що робить? що таке? |
| Другорядні | Додаток | кого? чого? кому? чому? ким? чим? |
| Другорядні | Означення | який? яка? яке? чий? |
| Другорядні | Обставина | де? куди? коли? як? чому? |
Головні члени речення (підмет і присудок)

Підмет — головний член речення, який називає того, про кого або про що йдеться. Відповідає на питання хто? що? Найчастіше виражений іменником або займенником у називному відмінку.
Приклади підмета:
- Хлопець читає книгу.
- Вітер шумить у гіллі.
- Вона посміхнулась.
Присудок — головний член речення, який виражає дію, стан або ознаку підмета. Відповідає на питання що робить? що робив? що буде робити? що таке? який? Найчастіше виражений дієсловом.
Присудок буває:
- Простий дієслівний: Діти граються у дворі.
- Складений дієслівний: Він почав читати книгу.
- Складений іменний: Небо синє. Вона — лікар.
Граматична основа — це підмет + присудок разом. Саме вони є «серцем» кожного речення.
Другорядні члени речення: що це і як їх визначити
Другорядні члени речення — це всі члени речення, крім підмета і присудка. Вони залежать від головних або від інших другорядних членів і уточнюють, деталізують, розширюють зміст висловлювання.
Без другорядних членів речення граматично правильне, але бідне за змістом. Порівняйте:
- Собака гавкає. (лише граматична основа)
- Великий рудий собака голосно гавкає на незнайомця. (повне речення)
Загальний принцип визначення другорядного члена: поставте питання від головного (або іншого) слова до залежного і визначте тип зв’язку.
Другорядні члени речення: приклади
1. Додаток — відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого/що? ким? чим? на кому/чому? Найчастіше виражений іменником у непрямому відмінку або займенником.
- Мама купила хліб (що?). Учень вивчає урок (що?).
2. Означення — відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? Вказує на ознаку предмета. Найчастіше виражене прикметником або займенником-прикметником.
- Зелений (який?) ліс шумів. Мамина (чия?) сумка стоїть тут.
3. Обставина — відповідає на питання де? куди? звідки? коли? як? чому? з якою метою? за якої умови? Вказує на місце, час, спосіб дії, причину тощо.
- Він прийшов рано (коли?). Ми гуляли у парку (де?). Дівчинка говорила тихо (як?).
Однорідні члени речення: правила та приклади
Однорідні члени речення — це члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію (тобто є одним і тим самим членом речення), відносяться до одного й того самого слова і з’єднуються між собою сурядним зв’язком.
Ознаки однорідних членів:
- Однакова синтаксична роль (наприклад, всі — підмети або всі — обставини).
- Відповідають на одне й те саме питання.
- Залежать від одного й того самого слова.
Сполучники між однорідними членами: і, й, та (=і), або, чи, а, але, проте, однак.
Приклади:
- На столі лежали книги, зошити і ручки. (однорідні підмети)
- Він читав, писав і малював цілий вечір. (однорідні присудки)
- Ми пішли в ліс, на річку і в поле. (однорідні обставини)
Як підкреслюються однорідні члени речення
Однорідні члени підкреслюються так само, як і звичайні члени речення, — залежно від того, яку синтаксичну роль вони виконують:
| Однорідний член | Підкреслення |
| Підмет | Одна суцільна лінія (—) |
| Присудок | Дві суцільні лінії (=) |
| Додаток | Пунктирна лінія (- – -) |
| Означення | Хвиляста лінія (~) |
| Обставина | Лінія з крапкою (-.-.-.) |
Кожен однорідний член підкреслюється окремо тим самим видом лінії. Між однорідними членами ставиться кома (якщо немає сполучника) або вона опускається перед одиночним єднальним чи розділовим сполучником.
Схема однорідних членів у зошиті:
О, О і О або О і О або О, О, О
Відокремлені члени речення: що це таке
Відокремлені члени речення — це другорядні члени речення, які виділяються в усному мовленні інтонацією, а на письмі — комами (рідше — тире). Відокремлення надає членові речення більшої самостійності та смислової ваги.
Коли використовується відокремлення:
- Відокремлені означення (дієприкметниковий або прикметниковий зворот).
- Відокремлені обставини (дієприслівниковий зворот).
- Відокремлені додатки.
- Відокремлені прикладки.
Приклади:
- Дерево, зламане бурею, лежало впоперек дороги. (відокремлене означення)
- Повернувшись додому, він одразу ліг спати. (відокремлена обставина)
Уточнювальні члени речення: правила та приклади
Уточнювальні члени речення — особливий різновид відокремлених членів, які конкретизують, звужують або пояснюють значення попереднього члена речення. Вони відповідають на ті самі питання, що й член, який уточнюють, але є більш конкретними.
Від звичайних відокремлених членів відрізняються тим, що завжди стоять після члена, який уточнюють, і уточнюють його.
Розділові знаки: уточнювальні члени виділяються комами з обох боків.
Приклади:
- Там, на горі, стояв старий замок. (уточнює обставину місця)
- Учора, о восьмій вечора, погас світло. (уточнює обставину часу)
- Директор школи, Петренко Іван Васильович, виступив на зборах. (уточнювальна прикладка)
На які питання відповідають члени речення
| Член речення | Питання | Приклад |
| Підмет | Хто? Що? | Кіт (хто?) спить. |
| Присудок | Що робить? Що таке? Який? | Кіт спить (що робить?). |
| Додаток | Кого? Чого? Кому? Кого/що? Ким? Чим? На кому/чому? | Купив книгу (що?). |
| Означення | Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? | Синя (яка?) сумка. |
| Обставина місця | Де? Куди? Звідки? | Пішов у ліс (куди?). |
| Обставина часу | Коли? Відколи? Доки? | Прийшов вранці (коли?). |
| Обставина способу дії | Як? Яким чином? | Говорив тихо (як?). |
| Обставина причини | Чому? Через що? | Зупинився від страху (чому?). |
| Обставина мети | Навіщо? З якою метою? | Прийшов навчатися (навіщо?). |
Як підкреслюються члени речення
У шкільній практиці кожен член речення підкреслюється певним видом лінії:
| Член речення | Вид підкреслення | Умовне позначення |
| Підмет | Одна суцільна лінія | ———— |
| Присудок | Дві суцільні лінії | ===== |
| Означення | Хвиляста лінія | ~~~~~ |
| Додаток | Пунктирна лінія | – – – – |
| Обставина | Штрихпунктирна лінія (лінія з крапкою) | -.-.-. |
Підкреслення виконується простим олівцем або ручкою знизу під словом. Якщо член речення виражений кількома словами (словосполученням), підкреслюється все словосполучення.
Приклад підкреслення речення:
Маленька дівчинка голосно співала веселу пісню у дворі.
- дівчинка — підмет (одна риска)
- співала — присудок (дві риски)
- маленька — означення (хвиляста)
- пісню — додаток (пунктир)
- веселу — означення (хвиляста)
- голосно — обставина (штрихпунктир)
- у дворі — обставина (штрихпунктир)
Члени речення: таблиця
| Член речення | Тип | Питання | Вираження | Приклад |
| Підмет | Головний | Хто? Що? | Іменник, займенник | Сонце світить. |
| Присудок | Головний | Що робить? Який? Що таке? | Дієслово, іменник, прикметник | Небо синє. |
| Додаток | Другорядний | Кого? Чого? Кому? Ким? Чим? | Іменник, займенник | Читаю книгу. |
| Означення | Другорядний | Який? Чий? | Прикметник, займенник | Червона троянда. |
| Обставина | Другорядний | Де? Коли? Як? Чому? | Прислівник, іменник | Прийшов рано. |
Члени речення: приклади
Приклад 1: Старий рибалка мовчки сидів на березі річки.
- рибалка — підмет (хто?)
- сидів — присудок (що робив?)
- старий — означення (який?)
- мовчки — обставина способу дії (як?)
- на березі — обставина місця (де?)
- річки — додаток (чого?)
Приклад 2: Весела дівчинка швидко побігла до школи.
- дівчинка — підмет (хто?)
- побігла — присудок (що зробила?)
- весела — означення (яка?)
- швидко — обставина способу дії (як?)
- до школи — обставина місця (куди?)
Приклад 3: Мама приготувала смачний борщ і пиріжки.
- мама — підмет (хто?)
- приготувала — присудок (що зробила?)
- борщ, пиріжки — однорідні додатки (що?)
- смачний — означення (який?)
Типові помилки при визначенні членів речення
1. Плутання підмета з додатком. Підмет стоїть у називному відмінку (хто? що?), додаток — у непрямих відмінках (кого? чого? кому? і т.д.). «Дитина» — підмет. «Дитині» — додаток.
2. Визначення присудка лише як дієслова. Присудок може бути виражений прикметником або іменником: Вода — джерело життя. Тут «джерело» — іменний присудок.
3. Означення плутають з присудком. Якщо прикметник пов’язаний з дієсловою-зв’язкою (є, стати, бути), це іменна частина присудка, а не означення: Він став відомим. («відомим» — частина присудка)
4. Ігнорування складених членів речення. Словосполучення «у садку» — це цілісна обставина, не два окремі слова.
5. Неправильне питання до обставини. Обставини відповідають на питання: де? куди? звідки? коли? як? чому? навіщо? — а не на загальне «про що?».
Підказки для правильного визначення:
- Спочатку знайдіть граматичну основу (підмет + присудок).
- Від кожного слова ставте питання до залежного.
- Перевіряйте відмінок іменника для розрізнення підмета й додатка.
Висновок: коротко про члени речення
Члени речення — це структурні одиниці речення, кожна з яких виконує свою роль. Знання їх — основа грамотного письма та успішного аналізу тексту.
Запам’ятайте головне:
- Підмет і присудок — головні члени, граматична основа речення.
- Додаток, означення, обставина — другорядні члени.
- Однорідні члени виконують однакову функцію і відносяться до одного слова.
- Відокремлені члени виділяються комами для додаткового акцентування.
- Кожен член підкреслюється своїм видом лінії.
Інтерактивний тест: натисни на правильний член речення
У кожному завданні натисніть на слово, яке є правильною відповіддю. Потім натисніть кнопку «Перевірити».
1. Натисніть на підмет у реченні:
2. Натисніть на присудок у реченні:
3. Натисніть на означення у реченні:
4. Натисніть на додаток у реченні:
5. Натисніть на обставину у реченні:
6. Натисніть на один з однорідних членів речення:
7. Натисніть на відокремлений член речення:
8. Натисніть на уточнювальний член речення:
Відповіді на часті запитання
Що таке граматична основа речення?
Граматична основа — це підмет і присудок разом. Вона є обов’язковою частиною будь-якого речення.
Чи може речення не мати підмета?
Так. Односкладні речення (наприклад, безособові) можуть не мати підмета: «Смеркає. Холодно. Треба йти.»
Скільки другорядних членів речення існує?
В українській мові виділяють три основні другорядні члени: додаток, означення та обставина.
Чим відрізняється відокремлений член від звичайного?
Відокремлений член речення виділяється інтонаційно та комами на письмі, має більшу смислову самостійність.
Як правильно визначити обставину?
Поставте питання від присудка: де? куди? коли? як? чому? навіщо? Якщо слово відповідає на одне з цих питань — це обставина.
Як відрізнити означення від присудка у реченні «Ніч тиха»?
Тут «тиха» — іменна частина складеного іменного присудка (що таке ніч? — тиха). Якби прикметник стояв перед іменником («тиха ніч»), він виконував би роль означення.
Де можна дізнатися більше про члени речення?
Рекомендуємо звертатися до підручників із синтаксису для середньої школи, а також до ресурсу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та Словника української мови в 11 томах (СУМ).

