Члени речення в українській мові: що це, які є та як визначити (з прикладами)

Члени речення — це слова або словосполучення, які виконують певну синтаксичну функцію в реченні та пов’язані між собою граматично і за змістом.

Кожне повноцінне речення складається з членів речення. Вони відповідають на певні питання, належать до різних частин мови і разом утворюють завершену думку.

Проста аналогія: уявіть речення як будинок. Головні члени — це фундамент і стіни. Другорядні — вікна, двері, дах, без яких будинок існує, але є неповним.

Базовий приклад:

Сонце (підмет) світить (присудок) яскраво (обставина) над містом (обставина).

Визначення членів речення — основа синтаксичного аналізу, без якого неможливо правильно розставляти розділові знаки та розуміти структуру тексту.

Які є члени речення: повна класифікація

Усі члени речення поділяються на дві великі групи:

• Головні члени речення — підмет і присудок. Вони утворюють граматичну основу речення.
• Другорядні члени речення — додаток, означення, обставина. Вони уточнюють, доповнюють і розширюють зміст.

Тип	Назва	Питання (приклад)
Головні	Підмет	хто? що?
Головні	Присудок	що робить? що таке?
Другорядні	Додаток	кого? чого? кому? чому? ким? чим?
Другорядні	Означення	який? яка? яке? чий?
Другорядні	Обставина	де? куди? коли? як? чому?

Головні члени речення (підмет і присудок)

Підмет — головний член речення, який називає того, про кого або про що йдеться. Відповідає на питання хто? що? Найчастіше виражений іменником або займенником у називному відмінку.

Приклади підмета:

• Хлопець читає книгу.
• Вітер шумить у гіллі.
• Вона посміхнулась.

Присудок — головний член речення, який виражає дію, стан або ознаку підмета. Відповідає на питання що робить? що робив? що буде робити? що таке? який? Найчастіше виражений дієсловом.

Присудок буває:

• Простий дієслівний: Діти граються у дворі.
• Складений дієслівний: Він почав читати книгу.
• Складений іменний: Небо синє. Вона — лікар.

Граматична основа — це підмет + присудок разом. Саме вони є «серцем» кожного речення.

Другорядні члени речення: що це і як їх визначити

Другорядні члени речення — це всі члени речення, крім підмета і присудка. Вони залежать від головних або від інших другорядних членів і уточнюють, деталізують, розширюють зміст висловлювання.

Без другорядних членів речення граматично правильне, але бідне за змістом. Порівняйте:

• Собака гавкає. (лише граматична основа)
• Великий рудий собака голосно гавкає на незнайомця. (повне речення)

Загальний принцип визначення другорядного члена: поставте питання від головного (або іншого) слова до залежного і визначте тип зв’язку.

Другорядні члени речення: приклади

1. Додаток — відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого/що? ким? чим? на кому/чому? Найчастіше виражений іменником у непрямому відмінку або займенником.

• Мама купила хліб (що?). Учень вивчає урок (що?).

2. Означення — відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? Вказує на ознаку предмета. Найчастіше виражене прикметником або займенником-прикметником.

• Зелений (який?) ліс шумів. Мамина (чия?) сумка стоїть тут.

3. Обставина — відповідає на питання де? куди? звідки? коли? як? чому? з якою метою? за якої умови? Вказує на місце, час, спосіб дії, причину тощо.

• Він прийшов рано (коли?). Ми гуляли у парку (де?). Дівчинка говорила тихо (як?).

Однорідні члени речення: правила та приклади

Однорідні члени речення — це члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію (тобто є одним і тим самим членом речення), відносяться до одного й того самого слова і з’єднуються між собою сурядним зв’язком.

Ознаки однорідних членів:

• Однакова синтаксична роль (наприклад, всі — підмети або всі — обставини).
• Відповідають на одне й те саме питання.
• Залежать від одного й того самого слова.

Сполучники між однорідними членами: і, й, та (=і), або, чи, а, але, проте, однак.

Приклади:

• На столі лежали книги, зошити і ручки. (однорідні підмети)
• Він читав, писав і малював цілий вечір. (однорідні присудки)
• Ми пішли в ліс, на річку і в поле. (однорідні обставини)

Як підкреслюються однорідні члени речення

Однорідні члени підкреслюються так само, як і звичайні члени речення, — залежно від того, яку синтаксичну роль вони виконують:

Однорідний член	Підкреслення
Підмет	Одна суцільна лінія (—)
Присудок	Дві суцільні лінії (=)
Додаток	Пунктирна лінія (- – -)
Означення	Хвиляста лінія (~)
Обставина	Лінія з крапкою (-.-.-.)

Кожен однорідний член підкреслюється окремо тим самим видом лінії. Між однорідними членами ставиться кома (якщо немає сполучника) або вона опускається перед одиночним єднальним чи розділовим сполучником.

Схема однорідних членів у зошиті:

О, О і О     або     О і О     або     О, О, О

Відокремлені члени речення: що це таке

Відокремлені члени речення — це другорядні члени речення, які виділяються в усному мовленні інтонацією, а на письмі — комами (рідше — тире). Відокремлення надає членові речення більшої самостійності та смислової ваги.

Коли використовується відокремлення:

• Відокремлені означення (дієприкметниковий або прикметниковий зворот).
• Відокремлені обставини (дієприслівниковий зворот).
• Відокремлені додатки.
• Відокремлені прикладки.

Приклади:

• Дерево, зламане бурею, лежало впоперек дороги. (відокремлене означення)
• Повернувшись додому, він одразу ліг спати. (відокремлена обставина)

Уточнювальні члени речення: правила та приклади

Уточнювальні члени речення — особливий різновид відокремлених членів, які конкретизують, звужують або пояснюють значення попереднього члена речення. Вони відповідають на ті самі питання, що й член, який уточнюють, але є більш конкретними.

Від звичайних відокремлених членів відрізняються тим, що завжди стоять після члена, який уточнюють, і уточнюють його.

Розділові знаки: уточнювальні члени виділяються комами з обох боків.

Приклади:

• Там, на горі, стояв старий замок. (уточнює обставину місця)
• Учора, о восьмій вечора, погас світло. (уточнює обставину часу)
• Директор школи, Петренко Іван Васильович, виступив на зборах. (уточнювальна прикладка)

На які питання відповідають члени речення

Член речення	Питання	Приклад
Підмет	Хто? Що?	Кіт (хто?) спить.
Присудок	Що робить? Що таке? Який?	Кіт спить (що робить?).
Додаток	Кого? Чого? Кому? Кого/що? Ким? Чим? На кому/чому?	Купив книгу (що?).
Означення	Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия?	Синя (яка?) сумка.
Обставина місця	Де? Куди? Звідки?	Пішов у ліс (куди?).
Обставина часу	Коли? Відколи? Доки?	Прийшов вранці (коли?).
Обставина способу дії	Як? Яким чином?	Говорив тихо (як?).
Обставина причини	Чому? Через що?	Зупинився від страху (чому?).
Обставина мети	Навіщо? З якою метою?	Прийшов навчатися (навіщо?).

Як підкреслюються члени речення

У шкільній практиці кожен член речення підкреслюється певним видом лінії:

Член речення	Вид підкреслення	Умовне позначення
Підмет	Одна суцільна лінія	————
Присудок	Дві суцільні лінії	=====
Означення	Хвиляста лінія	~~~~~
Додаток	Пунктирна лінія	– – – –
Обставина	Штрихпунктирна лінія (лінія з крапкою)	-.-.-.

Підкреслення виконується простим олівцем або ручкою знизу під словом. Якщо член речення виражений кількома словами (словосполученням), підкреслюється все словосполучення.

Приклад підкреслення речення:

Маленька дівчинка голосно співала веселу пісню у дворі.

• дівчинка — підмет (одна риска)
• співала — присудок (дві риски)
• маленька — означення (хвиляста)
• пісню — додаток (пунктир)
• веселу — означення (хвиляста)
• голосно — обставина (штрихпунктир)
• у дворі — обставина (штрихпунктир)

Члени речення: таблиця

Член речення	Тип	Питання	Вираження	Приклад
Підмет	Головний	Хто? Що?	Іменник, займенник	Сонце світить.
Присудок	Головний	Що робить? Який? Що таке?	Дієслово, іменник, прикметник	Небо синє.
Додаток	Другорядний	Кого? Чого? Кому? Ким? Чим?	Іменник, займенник	Читаю книгу.
Означення	Другорядний	Який? Чий?	Прикметник, займенник	Червона троянда.
Обставина	Другорядний	Де? Коли? Як? Чому?	Прислівник, іменник	Прийшов рано.

Члени речення: приклади

Приклад 1: Старий рибалка мовчки сидів на березі річки.

• рибалка — підмет (хто?)
• сидів — присудок (що робив?)
• старий — означення (який?)
• мовчки — обставина способу дії (як?)
• на березі — обставина місця (де?)
• річки — додаток (чого?)

Приклад 2: Весела дівчинка швидко побігла до школи.

• дівчинка — підмет (хто?)
• побігла — присудок (що зробила?)
• весела — означення (яка?)
• швидко — обставина способу дії (як?)
• до школи — обставина місця (куди?)

Приклад 3: Мама приготувала смачний борщ і пиріжки.

• мама — підмет (хто?)
• приготувала — присудок (що зробила?)
• борщ, пиріжки — однорідні додатки (що?)
• смачний — означення (який?)

Типові помилки при визначенні членів речення

1. Плутання підмета з додатком. Підмет стоїть у називному відмінку (хто? що?), додаток — у непрямих відмінках (кого? чого? кому? і т.д.). «Дитина» — підмет. «Дитині» — додаток.

2. Визначення присудка лише як дієслова. Присудок може бути виражений прикметником або іменником: Вода — джерело життя. Тут «джерело» — іменний присудок.

3. Означення плутають з присудком. Якщо прикметник пов’язаний з дієсловою-зв’язкою (є, стати, бути), це іменна частина присудка, а не означення: Він став відомим. («відомим» — частина присудка)

4. Ігнорування складених членів речення. Словосполучення «у садку» — це цілісна обставина, не два окремі слова.

5. Неправильне питання до обставини. Обставини відповідають на питання: де? куди? звідки? коли? як? чому? навіщо? — а не на загальне «про що?».

Підказки для правильного визначення:

• Спочатку знайдіть граматичну основу (підмет + присудок).
• Від кожного слова ставте питання до залежного.
• Перевіряйте відмінок іменника для розрізнення підмета й додатка.

Висновок: коротко про члени речення

Члени речення — це структурні одиниці речення, кожна з яких виконує свою роль. Знання їх — основа грамотного письма та успішного аналізу тексту.

Запам’ятайте головне:

• Підмет і присудок — головні члени, граматична основа речення.
• Додаток, означення, обставина — другорядні члени.
• Однорідні члени виконують однакову функцію і відносяться до одного слова.
• Відокремлені члени виділяються комами для додаткового акцентування.
• Кожен член підкреслюється своїм видом лінії.